Незвичайний прийом

Нещодавно учні 6 класу Луб’янської ЗОШ І-ІІ ст. побували на прийомі у місцевому ФАПі. Та відвідини лікарського закладу були не з приводу захворювання дітей, а з профілактики простудних захворювань.
Фельдшер вищої категорії Н.М.Макарова та акушер Л.О.Вітер провели з учнями майстер-клас з теми «Що таке грип та ГРВІ».
Вже з перших хвилин перебування у медичному закладі діти відчули, що заняття будуть незвичайними. Адже все приміщення переповнювали аромати лікарських трав. Пахощі цілющого чаю п’янили духмяним ароматом. Заняття розпочалися з вправи «Мийдодір». Медичні працівники запропонували дітям навчитися правильно мити руки. І розпочалося активне очищення дитячих рук від ворогів-мікроорганізмів та бруду. Мили довго, ретельно і правильно. А потім дружно чаювали ароматним трав’яним напоєм з медом. Ніна Миколаївна і Лариса Олексіївна частували учнів «вітамінами» – калиною, сухофруктами та яблуками. І вся чайна церемонія супроводжувалась цікавою розповіддю Н.М.Макарової про те, як дітям підвищити свій імунітет і ніколи не хворіти. Дізналися діти багато про цілющі властивості лікарських рослин. Фельдшер рекомендувала дітям збирати їх влітку кожному.
Багато цікавого учні почули про природу простудних захворювань. Питання профілактики цих захворювань супроводжувались практичними заняттями. Дітей навчили користуватися «оксоліновою» маззю, яка є бар’єром в носовій порожнині, який унеможливлює проникнення вірусів у дихальні шляхи.
Ще була порада від медиків використовувати маску для обличчя в разі контакту з хворими та при особистому захворюванні всім дітям було подаровано одноразові маски та навчено правильно їх одягати.
Година незвичайних занять промайнула швидко. А все це тому, що діти відчули тепло не тільки гарячого чаю в холодну листопадову днину, а й були зігріті теплом сердець працівників місцевого ФАПу.
Адміністрація Луб’янської школи щиро дякує Н.М.Макаровій та Л.О.Вітер за постійну співпрацю зі школою, високий професіоналізм та турботу про кожного учня.

Адміністрація Луб’янської ЗОШ І-ІІ ступенів

Змагалися юні гирьовики

У м. Старобільськ проходив обласний турнір з гирьового спорту, присвячений Дню працівників сільського господарства. У змаганнях взяли участь 8 команд: смт Новопсков-1, смт Новопсков-2, смт Новоайдар, Старобільської ДЮСШ, м.Куп’янськ, Просторівської ЗОШ Білокуракинського району, с. Веселе, збірна команда Білокуракинського району.
Команда Білокуракинського району (тренер Дмитро Іванов) зайняла четверте загальнокомандне місце: Дана Козаченко – ІІ місце, Віка Сергієнко – ІІІ місце, Нікіта Матвєєв – І місце, Віталій Калиновський – ІІ місце, Олексій Білей – ІІ місце, Олег Корда – ІІІ місце, Дмитро Іванов – ІІІ місце, Владислав Іванюченко – ІІ місце, Нікіта Попов – І місце, Артем Ковтун, Олексій Чухляк, Сергій Довженко, Костя Шевченко.
Команда Просторівської ЗОШ Білокуракинського району (тренер В.В.Чижевський) зайняла перше загальнокомандне місце: Вероніка Гармаш – І місце, Віолета Головченко – II місце, Роман Урозалієв – І місце, Кирило Кудінов – II місце, Максим Смирнов – І місце, Артем Бойко – II місце, Артур Федорченко – І місце, Данило Батов – І місце, Павло Васільєв – І місце, Ігор Місько – III місце, ЄвгенТроценко – III місце, Ольга Верецун – III місце, Софія Сухоставська – І місце, Софія Бабльова – IV місце.

За матеріалами «Життя Білокуракинщини»

Відбулась екологічна акція

У рамках Всеукраїнської екологічної акції «Посади дерево миру» 9 листопада за ініціативи Білокуракинської СТГ учнями восьмих класів Білокуракинської ЗОШ І-ІII ступенів №1 було висаджено саджанці дубу червоного та акації по вулиці Центральній. Мета акції – привернути увагу мешканців громади до екологічних проблем, формування дбайливого ставлення до навколишнього природного середовища, роз’яснення важливості збереження природної спадщини, підвищення рівня екологічної свідомості та екопатріотизму, прагнення берегти природу рідного краю. Активну участь у проведенні заходу взяли працівники Борівського лісництва Сєвєродонецького ЛМГ, які провели доповнення лісових культур у своєму лісництві.

Білокуракинська селищна рада

Обласний турнір з футзалу серед ветеранів

У смт Новопсков відбувся обласний турнір з футзалу серед ветеранів 40+. У змаганнях взяли участь 4 команди з Білокуракиного, Новопскова, Мілового та Рибянцевого. Ігри проходили за круговою системою, кожна команда зіграла по три гри. У результаті по кращій різниці забитих м’ячів перше місце зайняли ветерани з с. Рибянцеве, другими стали ветерани з смт Білокуракине, третіми були ветерани з смт Мілове. Команди були нагороджені кубками та грамотами. За команду Білокуракиного виступали: Едуард Заїка, Євген Іщенко, Микола Пономаренко, Анатолій Кривуля, Олександр Циганок, Ігор Майборода, Павло Дубовий, Олександр Дронов.

За матеріалами «Життя Білокуракинщини»

Учасники велоклубу «Караван» повернулися з мандрівки західною Україною

Вчитель… Як багато сенсу в цьому слові… Для кожного воно має різне забарвлення. Діти багато часу проводять в школі, тому вчителі здійснюють помітний вплив на їх характер і світогляд У Білокуракинській ЗОШ №1 працює багато талановитих, творчих вчителів, справжніх майстрів своєї справи. Саме такими людьми є вчитель фізкультури і засновник велоклубу «Караван» Олександр Болкун та його заступник Альона Запара. Вони організовують різні походи, змагання, відкривають неповторний світ своїм вихованцям, уміло ведуть їх стежинами доброти, дружби, запалюючи в їх трепетних серцях вогник допитливості і віри в себе. У походах діти навчаються витривалості, взаємовиручці, відповідальності і все це завдяки їх наставникам.
З 24 жовтня по 6 листопада караванці у складі учнів 8-10 класів Білокуракинської ЗОШ №1, а саме: Нікіти Левченка, Дмитра Силкіна, Михайла Діщука, Нікіти Кійка, Анни Тимофєєвої та Анни Лисенко подолали відстань 440 км дорогами Рівненської (Острозький, Гощанський, Рівненський, Дубновський, Радивилівський райони), Тернопільської (Кременецький, Почаївський райони), Львівської (Бродівський, Золочівський, Бузький, Жовківський райони) областей та м. Львів. Ця подорож відбулася у рамках реалізації програми «Схід і Захід – разом». Діти отримали незабутні враження, побачили історичні місця України, загартувалися у подоланні тривалих відстаней.
У кожному населеному пункті на велосипедистів Білокуракинщини чекали гостинні зустрічі та нові знайомства. Зокрема, у м. Жовква познайомилися зі своїми колегами та однодумцями – членами дитячого велоклубу «Росинка», який очолює Лука Павлюк. Також у деяких містах учасники клубу проводили презентацію своєї діяльності для вчителів, учнів навчальних закладів, місцевої влади та всіх бажаючих.
Це лише мала доля усіх тих місць, які відкрив для себе «Караван», і це тільки початок, адже попереду ще багато нескорених вершин, поставлених цілей, яких обов’язково будуть досягати учасники клубу. Батьки, діти та керівництво клубу висловлюють щиру подяку голові Білокуракинської райдержадміністрації Сергію Іванюченку, голові Білокуракинської ОТГ Сергію Сірику за підтримку, піклування, допомогу у вирішенні ряду проблем та всім, хто так щиро та дружньо зустрічав делегацію велоклубу на території Західної України.
Пишаємося вами, веломандрівники, та бажаємо легких і цікавих маршрутів.

За матеріалами «Життя Білокуракинщини»

 

 

Відбувся інформаційно-роз’яснювальний семінар

В управлінні соціального захисту населення Білокуракинської райдержадміністрації був проведений інформаційно-роз’яснювальний семінар для уповноважених осіб населених пунктів району з основних питань прийому документів та призначення державних допомог, пільг та субсидій. У заході взяли участь представники 20 населених пунктів Білокуракинського району та начальники відділів управління.
Відкриваючи семінар, начальник управління соціального захисту населення райдержадміністрації Наталія Бойко ознайомила присутніх з основними змінами у законодавстві, що стосуються роботи управління у 2018 році.
Учасники наради обговорили положення оновленого порядку призначення житлових субсидій з відповідними змінами до постанови КМУ №848 від 21 жовтня 1995 року «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» у новій редакції Постанови від 1710.2018 року №841.
Були озвучені основні рекомендації щодо оформлення документів на призначення державної допомоги малозабезпеченим сім’ям за результатами перевірки регіональним координатором в рамках проекту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України».
Також на нараді обговорювалися питання захисту прав внутрішньо переміщених осіб та своєчасності проведення перевірок їх фактичного місця проживання відповідно затвердженого Кабміном Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування (від 08.06.2016 року №365).
Велику увагу було приділено блоку питань з соціального захисту пільгової категорії насе¬лення. Присутні на семінарі отримали практичні рекомендації та кваліфіковані роз’яснення на проблемні питання.

Т.ЛАДНА, заступник начальника управління, начальник відділу управління персоналом та контрольно-аналітичної роботи

Дарують свято

Щорічно в Україні відзначається Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного мистецтва, що закріплено Указом Президента №717/2013 від 30 грудня 2013 року.
Працівники культури дарують людям радість, несуть культуру до кожного серця, кожної душі, а разом з тим примножують велич Білокуракинського краю, своєю плідною творчою працею та силою духу звеличують рідну Батьківщину. Їх творчий внесок у розвиток національної культури, щоденна подвижницька праця на ниві української культури заслуговує на слова щирої вдячності.
У Будинку дитячої та юнацької творчості відбувся урочистий захід до Дня працівників культури за участю полови райдержадміністрації Сергія Іванюченка та голови Білокуракинської ОТГ Сергія Сірика, в ході якого звучали кращі слова привітання з нагоди свята. В ході нагородження грамотою центрального комітету профспілки працівників культури України була відзначена директор районного краєзнавчого музею Олена Чайка; подяками управління культури, національностей та релігій Луганської облдержадміністрації нагородили; начальника відділу культури ОТГ Максима Лунякіна, культорганізатора Білокуракинського районного будинку культури ім. Т.Шевченка Ніну Ланіну та директора районного краєзнавчого музею Олену Чайку. За самовіддану працю, високу професійну майстерність, вагомий особистий внесок у примноження духовних цінностей і розвиток культури Білокуракинського району та з нагоди відзначення Всеукраїнського дня працівників культури і майстрів народної творчості грамотою голови Білокуракинської райдержадміністрації, голови Білокуракинської районної ради та Білокуракинського селищного голови нагородили: завідуючу Шапарівським СК Юлію Дорошенко, завідуючу Паньківським СК Наталю Бондаренко, завідуючу Заїківським СК Олену Заїку, директора Бунчуківського СБК Тетяну Ворочек, завідуючу Попівським СК Євгенію Завацьку, завідуючу Коноплянівським СК Тамару Широку, директора Олександропільського СБК Олександра Олійника, керівника колективу СБК «Дружба» Наталію Чалу, інструктора з протипожежної профілактики відділу культури і туризму Білокуракинської селищної ради Володимира Хоружого, головного спеціаліста відділу культури і туризму Білокуракинської селищної ради Євгена Ніколенка, головного бухгалтера відділу культури і туризму Білокуракинської селищної ради Ольгу Куденко, завідуючу Олексіївською бібліотекою-філією №3 Марину Олешко, провідного методиста КЗ «Публічної бібліотеки Білокуракинської селищної територіальної громади» Альону Фоменко, бібліотекара Білокуракинської бібліотеки-філії №1 для дітей КЗ «Публічної бібліотеки Білокуракинської селищної територіальної громади» Наталю Рогозян, викладача за класом скрипки КЗ «Дитяча школа мистецтв Білокуракинської селищної територіальної громади» Людмилу Бублік, викладача за класом фортепіано КЗ «Дитяча школа мистецтв Білокуракинської селищної територіальної громади» Віту Куліченко, викладача за класом баяну КЗ «Дитяча школа мистецтв Білокуракинської селищної територіальної громади» Антона Білоуса, викладача за класом сольного співу КЗ «Дитяча школа мистецтв Білокуракинської селищної територіальної громади» Тетяну Бугаренко, директора КЗ «Дитяча школа мистецтв Білокуракинської селищної територіальної громади» Олену Болкун, майстринь декоративно-прикладного мистецтва Оксану Ізмалкову, Ольгу Сорочинську, членів літературного об’єднання «Колосок» ім. Леоніда Стрельника Аллу Леонову та Валентину Марчевську, ведучу дискотеки Нещеретівського СБК Надію Діденко. Подякою голови Білокуракинської райдержадміністрації, голови Білокуракинської районної ради та Білокуракинського селищного голови за плідну співпрацю, активну життєву позицію, вагомий особистий внесок у примноження духовних цінностей і розвиток культури району та з нагоди Всеукраїнського дня працівників культури і майстрів народної творчості також нагородили: директора TOB «Автотранспортне підприємство» Володимира Усова, Анатолія Лабузова, голову СФГ «Пролісок» Сергія Ковальова, Тетяну Степанову, компанію «Агріком Груп».
Ведуча заходу Ніна Ланіна запросила на сцену Анжеліку Проценко, Володимира Хоружого та Ольгу Лисицю для виконання «Гімну культури». Бурхливі оплески присутніх лунали на адресу ансамблю пісні і танцю «Радани» Луганської обласної філармонії.
Низький уклін за вашу святу місію, дорогі працівники культури! Бажаємо вам тепла у серці, у душі та у взаєминах із близькими і коханими. Завдяки вам звершують великі діяння! Нехай здійсняться всі ваші життєві плани, надії і мрії, а кожен день вашого життя буде світлим і сонячним, дарує радість натхнення і життєвих перемог.

За матеріалами «Життя Білокуракинщини»

Відповідальність за злочин проти життя та здоров’я

Білокуракинським відділом Старобільської місцевої прокуратури здійснювалось процесуальне керівництво у кримінальному провадженні за фактом нанесення умисних тілесних ушкоджень, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
За результатами досудового розслідування встановлено, що раніше неодноразово судимий мешканець Білокуракинського району, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, на ґрунті неприязних відносин, під час бійки з потерпілою особою, наніс останньому один удар в область живота ножем, чим спричинив тяжкі тілесні ушкодження останньому.
Під час розслідування обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. На даний час обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні спрямовано до суду для розгляду.
Довідково: санкція ст. ч. 1 ст. 121 КК України передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від 5 до 8 років.

І.МОЗУЛЬ, прокурор Білокуракинського відділу Старобільської місцевої прокуратури

Чи можна отримати субсидію, якщо діти або родичі проживають за кордоном?

До управління соціального захисту населення Білокуракинської райдержадміністрації надходять звернення від громадян, які звертаються на Урядову лінію, щодо роз’яснення щодо права на отримання субсидії в разі, коли члени домогосподарства проживають за кордоном.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» від 21.10.1995 р. №848 зі змінами «житлова субсидія призначається одному із членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку)».
За рішенням комісії житлова субсидія може призначатися одному із членів домогосподарства, які не зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично проживають у ньому на підставі договору найму (оренди) житла (далі – орендарі), або індивідуальним забудовникам, будинки яких не прийняті в експлуатацію, у разі, коли їм нараховується плата за житлово-комунальні послуги.
За рішенням комісії житлова субсидія може призначатися одному із членів домогосподарства, які не зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично проживають у ньому без укладеного договору найму (оренди) житла, у разі, копи вони є внутрішньо переміщеними особами. У такому випадку склад домогосподарства декларується заявником під час звернення за призначенням житлової субсидії.
Субсидія не призначається, якщо «у складі домогосподарства або у складі сім’ї члена домогосподарства є особи, що досягни 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії, і в цьому періоді: за інформацією ДФС, Пенсійного фонду України, у них взагалі відсутні доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії; або нарахований середньомісячний сукупний дохід менший, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії; та/або ними або за них не сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців у періоді, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (крім випадків, коли наявна заборгованість роботодавця із виплати заробітної плати та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за цих осіб)». У разі, коли у складі домогосподарства кількість фактично проживаючих зареєстрованих членів домогосподарства є меншою за кількість членів домогосподарства, зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку), за рішенням комісії соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на фактично проживаючих зареєстрованих за даною адресою членів домогосподарства. Рішення комісії в такому випадку приймається з урахуванням вище зазначених норм. При цьому житлову субсидію за рішенням комісії не може бути призначено у разі, коли у члена домогосподарства або у члена сім’ї особи зі складу домогосподарства доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії, були такими, що зазначені вище і такі особи перебували за кордоном сукупно більше 60 днів протягом періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (крім випадку, якщо працездатні особи в період, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії, документально підтвердили шляхом надання легалізованих в Україні документів набуття страхового стажу в інших країнах, з якими укладено договори про соціальне забезпечення, перелік яких розміщується на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики). До 60-денного періоду перебування за кордоном не включаються дні службового відрядження, лікування або навчання за кордоном, що підтверджується відповідними документами».
У разі первинного звернення за призначенням житлової субсидії на опалювальний період згідно зазначеної Постанови необхідно подати: заяву про призначення житлової субсидії за формою, встановленою Мінсоцполітики; декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, за формою, встановленою Мінсоцполітики; довідки про доходи – у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня у ДФС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення у порядку, встановленому цим Положенням. У разі неможливості підтвердити такі доходи довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру; заяву на комісію щодо розгляду питання про фактичну кількість проживаючих в житловому приміщенні.
Громадянин несе відповідальність за подані відомості про доходи, майно, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на призначення житлової субсидії та на визначення її розміру.
При виникненні запитань звертайтеся до уповноваженого представника сільської громади або управління соціального захисту населення районної державної адміністрації, яке розташоване за адресою: смт Білокуракине, пл. Шевченка, 2а або за телефоном «гарячої лінії» управління: 2-16-50.

Н.Ляшко, начальник відділу грошових виплат та компенсацій УСЗН Білокуракинської РДА

ЗАПАЛИМО СВІЧІ СКОРБОТИ…

Минають роки. Невблаганний час постійно віддаляє нас від того трагічного 1933-го, коли українське село потрапило в пазурі небаченого голодомору. Його «організатори» не допускали жодного витоку інформації про ті події, і лише свідчення очевидців уможливили зберегти пам’ять про безневинно замучених українських хліборобів.
Учні Нещеретівської ЗОШ І-ІІІ ступенів (Білокуракинський район, Луганська область), працюючи над проектом «Село Нещеретове в роки Голодомору 1932-1933 рр.», зібрали свідчення очевидців тих страшних подій. Дехто з тих людей, котрі замолоду, а то й у дитинстві пройшли через ту вакханалію смерті в рідному селі, розповідали про те, що їм судилося пережити. Їх уже немає серед нас, але залишилися гіркі спогади, які ми маємо зберегти для майбутнього.
Згадує Іванець Галина Андріївна: «У 1933-му люди мерли, як мухи, бо їсти не було чого. Хіба можна було назвати їжею лободу, молоду кропиву, спориш? Також їли померлих собак, кішок, ящірок, птахів. Ловили і їли жаб, їжаків, вужів. Коли здихали коні, їх різали та їли навіть сирими. Люди намагалися вижити. На вигляд вони були схожі на маленьких змучених дітей: опухлі животи, тонкі ноги, сухі руки та змучені очі. На нашій вулиці з 18 сімей залишилося всього 4. Тіла померлих виносили надвір і просто клали на землю, бо не в змозі були їх поховати. І їх на вулицях ставало все більше і більше… У сім’ї Чумаків, яка складалася з 9 осіб, померло відразу 7 дітей, а батько та мати втратили глузд».
Розповідає Силкіна Євдокія Григорівна: «Я пережила цей великий голодомор. А інші – ні. Активісти відбирали продукти, які люди ховали в грубках, на горищах, закопували на городах. А їх все одно знаходили і забирали. У нас забрали навіть вузлик із квасолею. Ми їли полову, качанові кукурудзяні стержні. Товкли і їли».
Царевська Ганна Семенівна, 1925 року народження: «Мою родину, як заможних селян, розкуркулили, забрали всю худобу, усі припаси на зиму і вивезли, як у нас кажуть, на ярки. Викинули нас з підводи у чистім полі. Батько викопав землянку, в якій ми і зимували. Дітей було четверо. Це були часи нелюдського існування. У матері через голод і стрес пропало молоко. І мій найменший братик, немовля, захворів і помер».
Чумак Микола Гаврилович, 1929 року народження: «У ті часи мені було 4 роки. Але я запам’ятав такий епізод. Жили ми тоді там, де зараз ферма на Гордіївці. Я, малий, дивлюся у вікно. А напроти нашого двору, через дорогу, біля плетіня складені один на одного трупи померлих від голоду людей. Я запитав у мами: що то? А вона заплакала і наказала мені не дивитися у вікно».
Тремпольцева Марія Іванівна: «Сім’я у нас була багатодітна, аж восьмеро дітей. 33-го тікали на Донбас, але і там не знайшли порятунку. Весною 1933-го голодною смертю сконали троє дітей у нашій родині. Це так тяжко згадувати. Щоб вижити, їли мерзлу картоплю, листя, оладки з трави, жолуді. На людей нападав пронос, дизентерія і тоді приходив кінець. Жодної медицини на той час не було. Ніхто нікого не лікував… Тих, хто помирав у полі, там і хоронили. Не було кому возити на кладовище. Люди немовби позбулися здорового глузду, людських почуттів. Доходило до людоїдства».
Якою мірою можна виміряти горе, заподіяне жителям звичайного українського села? Половина хат стояли запустілими. Двори та вулиці поросли бур’янами заввишки у димарі. По вулицях лише стежечки, де хтось проходив. Людей не видно. Моторошний парадокс: вмирали на всеплодючих чорноземах шанованої світом житниці, просто на полях, на шляхах, у холодних хатах, поодинці і сім’ями, вилягали роди і села. Голод забрав тих, хто за шмат хліба не стежив і не доносив на брата, не виривав останній окраєць з голодних дитячих ротів, не вмів торгувати святинею, спекулювати, красти, вбивати, аби вижити. «Це ми, о Господи, твої плугатарі, орали, сіяли, молились на зорі. Немов своє дитя, ми пестили ріллю, любили ми життя, вклонялись мозолю. Вдихали чорнозем, вгорталися в лани, не знали, що помрем з наказу Сатани». Це треба Пам’ятати, щоб Жити!

ЗАПАЛИМО
СВІЧІ СКОРБОТИ

В країні, де б людям у щасті
Там жити без горя і бід,
На щедрій землі і прекрасній
Тиран влаштував геноцид.
В той рік не кували зозулі –
(Кому ж рахувати літа?).
Голодною смертю заснула
Селянська свята доброта.
Опухла лежала під тином,
Звисала з полудрабків вниз,
Угору здіймалася димом,
Горіла, як в полум’ї хмиз.
В той рік за наказом тирана
Взяли у облогу село –
Ой, скільки ж душ щедрих так рано
У рідну земельку лягло?!
А хліб осипався у полі:
Врожаїстим видався рік,
Та їм не всміхнулася доля,
Навмисно позбавила літ.
Впиналася в плечі нагайка,
У плечі дитячі худі.
І мати кричала, як чайка,
На жовтій колючій стерні.
Карали за кожну зернину,
Шматок виривали із рук,
І мати варила дитину,
Утративши розум від мук.
У землю лягли без причастя
Прекрасні, прості трударі:
Івани, Степани і Насті –
Це діти, Вкраїно, твої.
Запалимо ж Свічі Скорботи,
Оплачемо душі святі,
Що в рік 33-й зійшли на Голготу,
Сконали за хліб на хресті.

ЧОРНИЙ РІК
Заніміло горе над селом –
Бродить смерть від хати і до хати.
Сонце не загляне у вікно,
Бо боїться в хату заглядати.
Холодний комин, вітер в нім гуля –
Нема кому в печі вогонь розкласти…
Опухлі ноги ледь переставля
Хлоп’я, тримаючись за лаву, щоб не впасти.
Зосталося само, нема нікого,
Помер дідусь, померли мама й тато…
От тільки б вийти якось на дорогу,
Шматочок хлібця в когось попрохати
Хотів учора – мама не пустили:
«…когось голодні… там вночі… і з’їли…»
Тепер он мама дивляться в вікно.
Не хочуть їсти, їм вже все одно…
Хлоп’я торкає двері – вже й поріг.
На вулиці така незвична тиша,
І пада зайчик сонячний до ніг,
І вишеньку суху вітрець колише…

1933-й
Скосили пшеничне поле
І хліб на тік ізвезли.
Стерня босі ніженьки коле,
Та треба іти по стерні.
Збирає тугі колосочки
Худенька дитяча рука…
Кривавиться біла сорочка –
Важкий же удар батога.
«Ой, леле! Не бийте дитину!» —
Лунає розпачливий крик…
І матері зігнуту спину
Батожить об’їждчик, бо звик.
Свистіла нагайка в повітрі
І плаття зривала з плечей.
Хиталася ланка від вітру,
І бризкали сльози з очей.
«Воровка, в Сибирь захотела!?» –
Впивається в плечі батіг.
І матері зранене тіло
Скотилось коневі до ніг.
Підскочив тоді до дитини –
В очах її голод і страх…
Із рук вириває хустину –
Просипалось зерно на шлях.
Упала на землю хустина,
Мов білий ізранений птах.
Розвіялась доля родини,
Як пил на холодних вітрах…
А цього ж могло і не бути,
Я знаю, хоч пройдуть віки,
Вкраїно, тобі не забути
Ту матір і ті колоски.

МОЛИТВА
Прости її, Боже, прости,
За спечений хліб з лободи.
За сльози дитячі, за очі голодні
Ти матір-селянку прости…
І ти, Свята Діво, прости,
Що діток не вміла спасти,
Що перша голодною смертю сконала.
Прости, Матір Божа, прости…
І нас, Святий Боже, прости
За тих, що лежать без хрестів.
За пам’ять коротку нащадків байдужих,
О Боже, прости нас, прости…
Прости… прости…

Валентина МАРЧЕВСЬКА, село Нещеретове, Білокуракинський район