ПРИВІТАННЯ ДЛЯ ПРАЦІВНИКА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ВІННИК МАРІЇ ГОРДІЇВНИ

Напередодні Дня працівника сільського господарства свій День народження відзначає колишній головний бухгалтер з 40-річним стажем в сільськогосподарській галузі Марія Гордіївна Вінник. Народилася вона в с. Луб’янка 15 листопада 1938 року. Закінчила 7 класів Луб’янської ЗОШ, а потім навчалась в Білокуракинській ЗОШ №1. Після школи вступила до Сватівської півторарічної школи бухгалтерів. Розпочала свою трудову діяльність у колгоспі імені Тімірязєва на посаді обліковця молочно-товарної ферми, потім в цьому ж колгоспі працювала касиром. У 1958 році колгосп імені Тимірязєва приєднали до колгоспу імені Леніна в Олексїївці. Він об’єднав 663 двори, 889 працездатних чоловік та 10323 га землі, головою став Костянтин Пилипович Ільченко. У 1963 році колгосп перейменували на «Шлях Леніна». За час існування колгоспу його керівниками були: 1950-1955 рр. – Жадан Василь Якович, 1958-1963 рр. – Ільченко Костянтин Пилипович: 1963-1966 рр. – Носуля Іван Васильович; 1966-1968 рр. – Каркавенко Олексій Іванович: 1968-1978 рр. – Зубарєв Юрій Захарович; 1978-1984 рр. – Заїка Марія Марківна та 1985-1998 рр. – Світличний Микола Пилипович.
У колгоспі «Шлях Леніна» Марія Гордіївна працювала помічником головного бухгалтера, але у зв’язку зі станом здоров’я головний бухгалтер звільнився та порадив на своє місце молоду, енергійну та здібну Марію. Вона на той час закінчила Успенський сільськогосподарський технікум бухгалтерського обліку з червоним дипломом, також має червоний диплом за спеціальністю «Економіст по бухгалтерському обліку» Ворошиловградського сільськогосподарського інституту. З 1960 року обіймала посаду вже головного бухгалтера колгоспу.
Контора, в якій працювала жінка, знаходилася в с. Олексіївка, а сама вона мешкала в с. Нещеретове. Тож кожного дня, в будь-яку погоду, долала досить велику дистанцію аби бути на роботі. Автобусних маршрутів в той час не було, частенько підвозили на бричці. Пропрацювавши в одному колгоспі 40 років, пішла на пенсію. Вона є делегатом III з’їзду колгоспників Всесоюзу, ветеран праці, має чимало медалей за трудові досягнення.
Марія Гордіївна вийшла заміж за Бориса Вінника, з яким вони прожили в коханні та взаєморозумінні щасливих 60 років. Мають двох дітей: доньку Наталю та сина Володимира, які дуже часто навідуються в гості та постійно піклуються про своїх батьків. Донька Наталя вийшла заміж за Сергія Гончарова – це поважна людина на Білокуракинщині, депутат 7 скликання Верховної Ради України, вони мають 2 діточок і вже 3 внуків. Працювала Наталя Борисівна у фінансовому управлінні райдержадміністрації та Новопсковському РЕМі на посаді бухгалтера. Володимир Вінник закінчив Лисичанське державне медичне училище за спеціальністю «Фельдшер», працював 18 років в Центральній районній лікарні. Також має диплом Східноукраїнського національного університету ім. В.Даля за спеціальністю «Магістр державного управління», зараз є приватним підприємцем. З дружиною Тетяною виховують двох діточок.
Марія Вінник, як кваліфікований бухгалтер, має аналітичний склад розуму та завжди була в курсі професійних нововведень. Дійсно, професія бухгалтера має надзвичайну суспільну значимість, оскільки від його кваліфікації істотно залежало процвітання колгоспу.
Напередодні Дня народження хочеться побажати Марії Гордіївні, щоб підґрунтям щасливого життя було міцне здоров’я, а віра, надія та любов завжди були вірними супутниками на Вашому життєвому шляху.

Білокуракинська районна рада, Білокуракинська райдержадміністрація

Очільник громади привітав відмінника народної освіти

Голова Білокуракинської ОТГ Сергій Сірик та провідний спеціаліст з соціальної роботи Білокуракинської селищної ради Ніна Ворочек привітали вчительку з багаторічним стажем Любов Кузнецову з ювілейним Днем народження. Вручили їй подяку від громади за вагомий вклад у розвиток та виховання підростаючого покоління та символічний подарунок.
Любов Костянтинівна народилася 23 жовтня 1938 року в смт Білолуцьк Новопсковського району Луганської області. Закінчивши 10 класів, у 17-річному віці поїхала у с.Жаб’є Івано-Франківської області (нині Верховина) і пропрацювала там 3 роки піонервожатою.
Потім Любов Кузнецова закінчила Луганський педінститут (заочно) за спеціальністю «Вчитель фізичної культури і анатомії». Вийшла заміж, народила чотирьох дітей. Вчителювала у с. Трембачівка Новопсковського району, потім у с.Лозне Білокуракинського району. У 1965 році з сім’єю приїхала у Дем’янівку, де і працювала вчителем до пенсії. За час своєї роботи, а це педагогічний стаж більше 39 років, навчала учнів любити рідну мову, народ, родину, Батьківщину, шанувати традиції, дотримуватися звичаїв та народної моралі. За самовідданість, чуйність учні віддячували своїй вчительці щирою любов’ю та повагою.
Справді, саме професія вчителя – від Бога, всі останні – від учительської. Тому вона і почесна, і відповідальна, бо вчитель формує людину, громадянина нашої країни. Учительська доля барвистіша, ніж саме життя. Є в ній усе: сльози радості и гіркота невдач, найвищі злети духу – аж до запаморочення від висоти – і сірий туман буденності, свіжий рожевий вітер змін і тягуче відчуття застою. Все найтепліше, наймудріше та найяскравіше вміщено в учительській професії. Відзначимо, що Любов Костянтинівна має нагороду «Відмінник народної освіти». Але ж все таки її найбільша гордість – 4 дітей, 8 онуків та 6 правнуків.   

За матеріалами «Життя Білокуракинщини»

Нещеретівському спортсмену – 60

Виповнилося 60 років одному з найкращих футболістів Білокуракинщини, жителю села Нещеретове Олександру Шиленку. Традиційно, Білокуракинська селищна територіальна громада вітає своїх ювілярів культурно-спортивними заходами. Ось і цього разу у спортивному залі Нещеретівської ЗОШ І-ІІІ ст. привітати спортсмена з ювілеєм зібрались ветерани футболу та молоде підростаюче покоління в особі юнаків Нещеретівської школи та дівчат ЖФК «Кобра».
Від імені присутніх та від себе особисто Білокуракинський селищний голова Сергій Сірик привітав Олександра Олексійовича з цією датою. Побажав йому міцного здоров’я та ще довго демонструвати свою спортивну майстерність на футбольному полі. Він також згадав ті юнацькі роки, коли вони разом грали за збірну команду Білокуракинського району на обласних та всеукраїнських змаганнях і вручив ювіляру подарунок від громади.
Працівники Нещеретівського сільського клубу подарували імениннику улюблену пісню ветеранів-футболістів «Команда молодости нашей». Не обійшлося в цей день і без футболу. Спочатку силою помірялися юнаки Нещеретівської ЗОШ І-ІІІ ст. і юні «кобрята». Хлопці були сильніші за дівчат, обігравши їх з рахунком 7:1 та 2:0. Потім на футбольному полі зіграли між собою ветерани району та ветерани села Нещеретове. Цього разу «збірникам» вдалося реалізувати два своїх польових моменти і вони здобули перемогу з рахунком 2:0.

За матеріалами «Життя Білокуракинщини»

Відзначили 50-річчя школи

Ювілей школи – це не лише історична віха, але і своєрідна межа, що дає можливість оцінити пройдений шлях, згадати добрим словом тих, хто присвятив своє життя та педагогічний талант рідній школі і, звичайно, накреслити плани на майбутнє. Ось і Дем’янівська ЗОШ нещодавно відзначила свій 50-річний ювілей. За довгих 50 років школа випустила в широкий життєвий шлях багато поколінь учнів. Багатьох життєві дороги розвели по всій Україні і навіть далеко за її межі, проте, скільки б літ не спливало, а для випускників та педагогів школа залишилась такою ж рідною та близькою.
Святкового дня в школі зібралися випускники різних років, поважні гості, серед яких були голова Білокуракинської ОТГ Сергій Сірик, староста села Дем’янівка Сергій Панченко, начальник відділу освіти Білокуракинської селищної ради Любов Зубкова, вчителі-ветерани, жителі села. Всі виступаючі бажали процвітання школі, довгого життя, щоб її класи і коридори ще багато років повнились і повнились багатоголосою дітворою. У свою чергу учнівський та вчительський колектив старанно підготувалися до ювілейного Дня народження школи, нудьгувати не дали нікому.
У кожної сторінки свої герої, своя історія, зігріта вогнем любові і відданості своїй справі. Вже не один рік поспіль педагогічний колектив школи очолює В.А.Шипілов – умілий, творчий, компетентний керівник і невтомний педагог, високоосвічена людина. Він є зразком толерантності, працелюбства та вимогливості. На сьогоднішній день школа володіє достатньою кадровою базою для організації освітнього процесу. Успіх навчально-виховної роботи забезпечують 12 педагогічних працівників. У навчальному закладі активно оновлюється матеріально-технічна база, інтенсивно впроваджуються інноваційні технологи, на належному рівні ведеться навчально-виховна робота. Колектив працює творчо, з ентузіазмом.
Завдяки співдружності адміністрації школи, вміння організувати навколо себе творчих працівників успішно ведеться системна робота з підвищення ефективності навчально-виховного процесу, творчої активності викладачів, їх відповідальності за доручену справу. Цього дня згадали й першого помічника керівника навчального закладу, а це заступник з навчально-виховної роботи Ю.І.Бикова. Вона у курсі всіх програм, підтримує нові ідеї на покращення якості навчання і виховання. Учителів початкових класів Н.В.Тарасенко, Т.М.Бикову, О.М.Гришину, О.В.Радченко, які дійсно віддані своїй професії, захоплені улюбленою справою, талановиті, люблять своїх вихованців.
Уміло комбінують відомі системи навчання, перетворюючи їх у нові і кожен з них має дар, не просто зацікавити предметом, але і домогтися високих результатів у всіх справах. Це вчитель української мови і літератури Л.І.Ландар, вчитель російської та іноземної мови О.В.Бикова, вчитель зарубіжної літератури С.В.Бурдова, вчитель фізичної культури, фізики, географії Ю.А.Марченко, вчитель математики С.Г.Руденко. Це дійсно творчі, відповідальні педагоги. Вони докладають багато зусиль для підвищення фахової майстерності, їх уроки змістовні та захоплюючі.
Для учнів цікаві бібліотечні уроки, тематичні виставки, заочні подорожі, змістовні та корисні екскурсії готує шкільний бібліотекар В.М.Шипілова. Про здоров’я школярів дбає медична сестра О.І.Марченко, а кухарі Н.В.Лобач та О.В.Нємова готують смачні обіди і дбають, щоб усі учні вчасно поїли у їдальні. Дбайливі руки працівників-господарників щодня піклуються про те, щоб в школі було тепло, затишно, приємно навчатися та відпочивати. Забезпечують такі умови Л.А.Пивоварова, А.В.Колеснік, Т.Г.Півенко та О.І.Шовкун.
Слід зазначити, що учні Дем’янівської ЗОШ успішно беруть участь у творчих конкурсах, проектах, експедиціях, акціях, предметних олімпіадах, спортивних змаганнях і неодноразово були нагороджені грамотами за високі показники.
Лаконічно впліталися в сценарій виступи учнів, педагогів та гостей свята, це були і вірші, і пісенні композиції, і хореографічні постановки. Директор школи В’ячеслав Афанасович провів невеликий екскурс в історію заснування школи, згадав всіх директорів, які в свій час очолювали заклад, хвилиною мовчання вшанували педагогів і випускників, які відійшли за межу вічності.
Тепла зустріч у стінах рідної альма-матері подарувала незабутні враження та повернула учасників свята у роки щасливого дитинства. Ще довго коридорами школи прогулювалися гості, спілкувалися та згадували свою молодість і шкільні роки.

За матеріалами «Життя Білокуракинщини»

Привітали вчителя з ювілеєм

Шанують працьовитих людей у Білокуракинській громаді. Бо такі люди – слава та гордість, славна історія держави. Тож нещодавно голова Білокуракинської ОТГ Сергій Сірик та провідний спеціаліст з соціальної роботи Ніна Ворочек привітали чудову жінку, педагога від Бога Лідію Трохимівну Заїку з ювілейним Днем народження. Вони вручили їй символічний подарунок та подяку за високий професіоналізм, за натхненну працю, вагомий внесок у розвиток української мови, мудрість і вірність обраній професії. Привітали з поважною датою, побажали міцного здоров’я, довголіття, життєвих сил, радості, бадьорого духу, любові й поваги від рідних та близьких.
Лідія Заїка народилася 24 вересня 1938 року в селі Шапарівка, закінчила місцеву 7-річну школу. У 1957 році вступила до Старобільського педучилища, бо з самого дитинства мріяла стати педагогом. Більше 40 років свого життя вона присвятила професії вчителя української мови та літератури в Білокуракинській ЗОШ №1. У 1957 році вийшла заміж, має 3 діточок, 4 онуків та 5 правнуків, які проживають у різних куточках нашої країни.
Лідія Трохимівна – вчитель від Бога, яка своєю відданою працею освятила життєвий шлях тисячам своїх учнів. Її внесок у виховання та становлення випускників і школярів Білокуракинської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 дійсно великий. Усе своє життя вона докладала багато зусиль для пробудження зацікавленості дітей до навчання, у зростанні у них духовності, мудрості, виваженості у досягненні мрій і сподівань.
Тож нехай в усьому прихильною до Вас, Лідіє Трохимівно, буде доля, здійснюються усі світлі мрії, добрі бажання та задуми. Хай завжди буде з Вами віра та впевненість у кращий завтрашній день.

Відзначили 100-річчя позашкілля

Днями біля Будинку дитячої та юнацької творчості відбулося святкування 100-річчя позашкілля. Ведучі заходу Анна Лабузова та Сергій Григоренко зазначили, що розвиток позашкільної освіти в Україні, а також становлення позашкільних закладів тісно пов’язано з історичним, соціальним, економічним, політичним та культурним розвитком країни в цілому. Офіційним роком її народження вважається 1918 р., коли український педагог, прозаїк, літературознавець і громадський діяч Софія Русова очолила Департамент дошкільної та позашкільної освіти в уряді молодої української держави. Вона значну увагу приділяла створенню національної системи виховання та освіти. Позашкільна освіта визнавалася нею не менш значущою ланкою у вихованні та формуванні молодої особистості на рівні з дошкільною та шкільною. Офіційно Білокуракинський Будинок дитячої та юнацької творчості був створений у 1954 році, в той час це був Будинок піонерів та школярів і працювало там лише 5 гуртків. На сьогоднішній день тут працює 27 гуртків, де займається більше360 дітей. На святі були присутні почесні гості: голова Білокуракинської ОТГ Сергій Сірик, начальник відділу освіти Білокуракинської ОТГ Любов Зубкова, голова Білокуракинського райкому профспілки науки та освіти України Наталя Білянська, люди, які надають фінансову підтримку, – Володимир Вінник та Анна Малик. Вони привітали зі святом та побажали творчих успіхів, натхнення, креативності, досягнення високих результатів. Наталя Білянська вручила смачні торти колективу з нагоди свята, а від Білокуракинської ОТГ було вручено набір різних матеріалів для активної роботи гуртків. Також почесними грамотами від Білокуракинської ОТГ за сумлінну працю було нагороджено директора Будинку дитячої та юнацької творчості Людмилу Лушнікову, методиста Інну Косенко та людину, яка зробила вагомий вклад у розвиток позашкілля Білокуракинщини, Валентину Ситнік. Святкову атмосферу та піднесений настрій створювали чудові виступи: вокального ансамблю «Барвінок», учнів Білокуракинської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1, педагогів Будинку дитячої та юнацької творчості Інни Косенко, Наталі Сушкової, Євгенії Білоус, лауреата Всеукраїнських та міжнародних конкурсів-фестивалів Анастасії Химченко та вихованців Будинку дитячої та юнацької творчості. Справді, позашкільні навчальні заклади виступають осередками всієї організаційно-масової роботи з дітьми та молоддю, де забезпечується їх змістовне дозвілля. Кожен педагог-позашкільник – це неповторна особистість, яка має свій унікальний талант, що заохочує дітей до навчання та творчості в позаурочний час. Позашкільна освіта сприяє всебічному, гармонійному розвитку дитини, її самореалізації в суспільстві. Найціннішим досягненням такої освіти є усміхнена, щаслива дитина, яка реалізується через творчість і радує своїми успіхами. Задля цього варто працювати, розвиватися разом із вихованцями, йти в ногу з часом.

ЩИРІ ВІТАННЯ З 85-РІЧЧЯМ ГАЗЕТИ "ЖИТТЯ БІЛОКУРАКИНЩИНИ"!

Вітаємо з ювілеєм газети колишнього головного редактора газети «Життя Білокуракинщини» Миколу Андрійовича Коваля – Заслуженого журналіста України, поета, прозаїка, перекладача, краєзнавця, члена Білокуракинського районного літературного об’єднання «Колосок» ім. Л. Стрельника, члена Національної спілки журналістів України (1988).
Народився Микола Андрійович 28 серпня 1952 року в селі Олексїївка Новоайдарського району Луганської області в родині колгоспників. Після навчання в Олексіївській восьмирічній і Дмитрівській середній школах працював трактористом у колгоспі імені Кірова с. Олексїївка. Проходив військову службу механіком-водієм середніх танків у Київському військовому окрузі. Після служби повернувся на малу батьківщину, де працював механізатором у колгоспі.
Закінчив факультети української філології і журналістики Донецького державного університету.
З 1978 року працював у Білокуракинській районній газеті «Заповіт Ілліча» Луганської області старшим кореспондентом, потім – відповідальним секретарем цього друкованого видання, став членом Білокуракинського районного літературного об’єднання «Колосок», взяв активну участь у літературному процесі краю, який започаткував талановитий поет Донбасу Леонід Стрельник.
У 1985 році М.А.Коваля призначають головним редактором районної газети «Заповіт Ілліча» (пізніше «Життя Білокуракинщини»). Одночасно він очолив і районне літературне об’єднання «Колосок».
У 1999 році з-під пера М.А.Коваля у Луганському видавництві «Книжковий світ» вийшли у світ поетичні збірки «Найсвятіший оберіг», «Вклонімося любові», «Рідний дивокрай», історичний роман «На переломі»; у 2000 році – історико-документальна розвідка «У верхів’ї Борової», а також літературний альманах «Слобожанський первоцвіт», упорядником якого був М.А.Коваль.
У 2002 році вийшла друком історична розвідка, присвячена 300-річчю Білокуракиного «Пройшли віки – розквітла воля». У 2006 році у Луганському видавництві «Глобус» вийшла перша поетична книга віршів для дітей «Гарна гойдалка у Люди», а в 2007 році у Луганській обласній друкарні – історичний літопис про діяльність білокуракинських журналістів «Життя, вкарбоване в рядки». У 2007 році М.А.Коваль надрукував у Луганському видавництві «Глобус» свою другу поетичну збірку для дітей «України сонценятка». Знаковим явищем у літературному процесі нашого краю став вихід у світ у Луганському видавництві «Ноулідж» історичного поетичного роману М.А.Коваля «На поклик булави». Віршам і прозі Миколи Коваля властиві драматичність, пристрасність, ліризм, правдивість.
На посаді головного редактора білокуракинської районної газети «Життя Білокуракинщини» М.А.Коваль працював 30 років. Газета неодноразово ставала переможцем міжнародних, всеукраїнських і обласних творчих конкурсів.
За творчі досягнення в літературі, журналістиці, краєзнавстві М.А.Коваль має такі відзнаки: Заслужений журналіст України; переможець Всеукраїнського конкурсу «Золоте перо»; переможець VI Загальнонаціонального конкурсу «Українська мова – мова єднання»; за досягнення у літературі, журналістиці і краєзнавстві нагороджений медаллю ім. Володимира Даля; за цикл публікацій у пресі на теми розбудови села став переможцем обласного конкурсу журналістів ім. Бориса Горбатова; переможець обласних творчих конкурсів «Журналіст 1996 року» і «Журналіст 2005 року»; лауреат IV міжнародного фестивалю «Слобожанський Спас»; переможець міжнародного журналістського конкурсу «Розвиток потенціалу громади – шлях до подолання бідності» (Японія); нагороджений медаллю Луганської облдержадміністрації і Луганської обласної ради; нагороджений медаллю «За заслуги перед Білокуракинщиною»; удостоєний відзнаки МВС України за сприяння його діяльності; у 2002 році районна газета «Життя Білокуракинщини» Національною Спілкою журналістів України визнана кращою районною газетою України. М.А.Коваль – головний розробник символіки Білокуракинського району – Герба, Прапора і їх описів; на його вірші місцевий композитор Галина Пекалєва написала ряд пісень: «Воронцева слобода», «Пані Лугарівно», «Моє Білокуракине».
Газета «Життя Білокуракинщини» щиро вдячна Миколі Андрійовичу за його вагомий внесок у розвиток місцевого друкованого видання, творчість та професіоналізм!

ГАЗЕТІ «ЖИТТЯ БІЛОКУРАКИНЩИНИ» – 85 РОКІВ!

Ювілей газети «Життя Білокуракинщини» – доволі важлива подія як для самої газети, так і для всіх, хто був і залишається причетним до цього видання упродовж останніх 85 років. Свій ювілей, як і взагалі всю свою діяльність на творчій ниві, газета «Життя Білокуракинщини» цілком прагне розділити зі своїми читачами. Всі вони різні і особливі. Хтось передплачує газету десятиріччями, а хтось лише нещодавно відкрив для себе «Життя Білокуракинщини», але вже встиг пройнятися різнобічними матеріалами про життя рідного краю. А декого за плідну та тісну співпрацю сміливо можна назвати активістом «Життя Білокуракинщини».
Дорогі читачі газети «Життя Білокуракинщини», висловіть свою любов до районної газети «Життя Білокуракинщини» на сторінках свого улюбленого видання! Надсилайте до редакції вірші, або прозу, у яких розкажіть про те, що вас пов’язує з газетою «Життя Білокуракинщини», можливо є якісь цікаві або кумедні історії, або ж сфотографуйтесь у незвичайному ракурсі з газетою. Автори найкращуракинщини» з нагоди ювілею.
Свої робих робіт обов’язково отримають креативні подарунки від газети «Життя Білокоти надсилайте на електронну адресу: newslifeblk@ukr.net або за поштовою адресою: смт Білокуракине, вул. Центральна. 63.
З повагою, колектив газети «Життя Білокуракинщини».