Чи можна отримати субсидію, якщо діти або родичі проживають за кордоном?

До управління соціального захисту населення Білокуракинської райдержадміністрації надходять звернення від громадян, які звертаються на Урядову лінію, щодо роз’яснення щодо права на отримання субсидії в разі, коли члени домогосподарства проживають за кордоном.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» від 21.10.1995 р. №848 зі змінами «житлова субсидія призначається одному із членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку)».
За рішенням комісії житлова субсидія може призначатися одному із членів домогосподарства, які не зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично проживають у ньому на підставі договору найму (оренди) житла (далі – орендарі), або індивідуальним забудовникам, будинки яких не прийняті в експлуатацію, у разі, коли їм нараховується плата за житлово-комунальні послуги.
За рішенням комісії житлова субсидія може призначатися одному із членів домогосподарства, які не зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично проживають у ньому без укладеного договору найму (оренди) житла, у разі, копи вони є внутрішньо переміщеними особами. У такому випадку склад домогосподарства декларується заявником під час звернення за призначенням житлової субсидії.
Субсидія не призначається, якщо «у складі домогосподарства або у складі сім’ї члена домогосподарства є особи, що досягни 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії, і в цьому періоді: за інформацією ДФС, Пенсійного фонду України, у них взагалі відсутні доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії; або нарахований середньомісячний сукупний дохід менший, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії; та/або ними або за них не сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців у періоді, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (крім випадків, коли наявна заборгованість роботодавця із виплати заробітної плати та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за цих осіб)». У разі, коли у складі домогосподарства кількість фактично проживаючих зареєстрованих членів домогосподарства є меншою за кількість членів домогосподарства, зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку), за рішенням комісії соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на фактично проживаючих зареєстрованих за даною адресою членів домогосподарства. Рішення комісії в такому випадку приймається з урахуванням вище зазначених норм. При цьому житлову субсидію за рішенням комісії не може бути призначено у разі, коли у члена домогосподарства або у члена сім’ї особи зі складу домогосподарства доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії, були такими, що зазначені вище і такі особи перебували за кордоном сукупно більше 60 днів протягом періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (крім випадку, якщо працездатні особи в період, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії, документально підтвердили шляхом надання легалізованих в Україні документів набуття страхового стажу в інших країнах, з якими укладено договори про соціальне забезпечення, перелік яких розміщується на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики). До 60-денного періоду перебування за кордоном не включаються дні службового відрядження, лікування або навчання за кордоном, що підтверджується відповідними документами».
У разі первинного звернення за призначенням житлової субсидії на опалювальний період згідно зазначеної Постанови необхідно подати: заяву про призначення житлової субсидії за формою, встановленою Мінсоцполітики; декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, за формою, встановленою Мінсоцполітики; довідки про доходи – у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня у ДФС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення у порядку, встановленому цим Положенням. У разі неможливості підтвердити такі доходи довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру; заяву на комісію щодо розгляду питання про фактичну кількість проживаючих в житловому приміщенні.
Громадянин несе відповідальність за подані відомості про доходи, майно, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на призначення житлової субсидії та на визначення її розміру.
При виникненні запитань звертайтеся до уповноваженого представника сільської громади або управління соціального захисту населення районної державної адміністрації, яке розташоване за адресою: смт Білокуракине, пл. Шевченка, 2а або за телефоном «гарячої лінії» управління: 2-16-50.

Н.Ляшко, начальник відділу грошових виплат та компенсацій УСЗН Білокуракинської РДА

Терміново до відома роботодавців

Білокуракинський районний центр зайнятості вважає роботодавців своїми соціальними партнерами в питанні забезпечення зайнятості населення. Слід наголосити, що 5 вересня Уряд ухвалив розпорядження «Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення». Цим рішенням передбачено проведення комплексних заходів, спрямованих на детінізацію ринку праці та вдосконалення контролю за оформленням трудових відносин із найманими працівниками. Водночас йдеться про посилення координації органів державної влади в питаннях проведення роз’яснювальної роботи, здійснення заходів щодо виявлення фактів застосування незадекларованої праці, а також перегляд актів органів виконавчої влади та внесення змін до них з метою посилення контролю за оформленням трудових відносин. Ним Уряд доручив Держпраці, ДФСУ,
Пенсійному фонду, Національній поліції, іншим центральним органам виконавчої влади за участю органів місцевого самоврядування провести, починаючи з 5 жовтня 2018 року, комплексні заходи, спрямовані на детінізацію зайнятості та доходів населення, до 5 жовтня 2018 року інформаційно-роз’яснювальну кампанію про заплановані заходи та неприпустимість допуску до роботи найманих працівників без оформлення з ними трудових відносин.
При цьому ДФСУ, ПФУ, Нацполіція та інші центральні органи виконавчої влади будуть подавати щомісяця до 10 числа Держпраці інформацію про проведену роботу для її узагальнення та подання до 15 числа Мінсоцполітики Кабінетові Міністрів України.
Велику роль в питанні виявлення неоформлених найманих працівників будуть виконувати інспектори праці. За наявності службового посвідчення інспектори праці безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право:
– під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених п. 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових і адміністративних приміщень об’єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;
– ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, не виїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об’єктом відвідування їх копії або витяги;
– наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об’єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;
– за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;
– на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;
– фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо- фото- та відеотехніки;
– отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.
Вимога інспектора праці про надання об’єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов’язковою для виконання.
Штрафні санкції за порушення норм трудового законодавства в 2018 році дуже високі. Варто нагадати хоча б деякі з них:
– 372300 гривень (100 мінімальних зарплат на момент виявлення порушення) за недопущення до проведення перевірки стосовно питань виявлення;
– працівників, що допущені до роботи без оформлення трудових відносин;
– оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві;
– виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ та податків;
– 111890 гривень (30 мінімальних зарплат на момент виявлення порушення) за: фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту); оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві; виплата зарплати без нарахування та сплати ЄСВ та податків.
Отже, як бачимо, ризикувати немає сенсу. За суму штрафу в 30 мінімальних заробітних плат можна спокійно виплачувати працівнику заробітну плату протягом більш ніж два роки і самому слати спокійно і людині надати соціальні гарантії. Тож ми бажаємо вберегти вас від великих фінансових витрат внаслідок нехтування норм законодавства.
Служба зайнятості України є визначеним державою посередником між громадянами, що шукають роботу та роботодавцями, які цю роботу пропонують. Для початку оформлення працівників роботодавцю необхідно подати до центру зайнятості форму звіту №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» (далі – Форма №3-ПН), затверджену наказом Мінсоцполітики від 31.05.2013 р. №316. Окрім того, в центрі зайнятості надається багато консультацій з норм чинного трудового законодавства, що також зменшить ймовірність виникнення помилок при оформлення трудових відносин, які можуть потягти накладення штрафів.
Шановні роботодавці, будемо раді допомогти вам в питаннях офіційного оформлення трудових відносин з найманими працівниками. Звертайтеся до Білокуракинського районного центру зайнятості, бо корисної інформації багато не буває, законодавство постійно змінюється і ми надамо вам консультації на всі ваші звернення в рамках наших повноважень.

Тетяна ЧОРНУХА, провідний юрисконсульт Білокуракинського районного центру зайнятості

АВАНС І ЗАВДАТОК

«Ми з дружиною хотіли купити машину, дали продавцю аванс, щоб не шукав іншого покупця, але в розписці вказали, що це завдаток. Чим відрізнити аванс від завдатку і які наслідки цих правочинів? В’ячеслав Бойко».
У покупців речей або майна, що мають досить високу вартість (транспортний засіб, квартира, будинок, земельна ділянка тощо), зазвичай вимагають внесення передоплати. Надаючи продавцю частину коштів у формі завдатку або авансу, покупець часто не усвідомлює їх суть, що призводить до непорозумінь між сторонами договору.
Тож у чому різниця між авансом та завдатком?
Аванс – це визначена грошова сума (попередній платіж), яка передається покупцем продавцю та яка включається до загальної ціни товару. Тобто, покупець сплачує ціну товару декількома частинами: перша частина (аванс) сплачується до отримання ним товару, інша – після. У разі розірвання договору за домовленістю сторін або у зв’язку невиконання однією зі сторін договору своїх обов’язків сума коштів, сплачена як аванс, має бути повернена покупцю. Наприклад, якщо продавець відмовляється передати товар, покупець має право вимагати розірвання договору та повернення авансу. Отже, при розірванні договору з будь-яких причин аванс має бути повернути покупцю у повному розмірі.
Завдаток – це грошова сума, яку сплачує покупець продавцю в рахунок належних платежів, що мають бути сплачені ним за договором, з метою підтвердження зобов’язання і забезпечення його виконання. Як завдаток може також передаватися рухоме майно. Тобто сума коштів, сплачена як завдаток (так само, як і аванс), включається до загальної ціни товару.
Відмінність завдатку та авансу полягає у наслідках, які настають у разі порушення умов договору однією зі сторін (покупцем або продавцем). Так, у разі порушення умов договору покупцем завдаток залишається у продавця. Наприклад, якщо покупець відмовився сплатити товар у повному обсязі, продавець має право вимагати повернення товару, проте сума коштів, сплачена як завдаток, покупцю не повертається.
Але якщо порушення зобов’язання сталося з вини продавця, то він зобов’язаний повернути покупцю завдаток та додатково сплатити суму в розмірі завдатку. Якщо як завдаток було передано майно, продавець додатково сплачує суму у розмірі вартості такого майна. Тобто у такому разі завдаток повертається у подвійному розмірі.
Також винна у порушенні зобов’язання сторона має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку. Якщо договором не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Отже, якщо сторони хочуть, щоб передплата за договором здійснювалася у формі завдатку, необхідно дотримуватись наступних вимог законодавства: сторони мають прямо зазначити у договорі, що кошти, які сплачуються покупцем у рахунок майбутніх платежів, є завдатком: договір, який містить положення про завдаток, має обов’язково укладатись у письмовій формі, причому такі положення можуть бути включені до основного договору (договору купівлі-продажу), або сторони можуть укласти будь-який письмовий договір (договір про завдаток): між сторонами має бути укладений договір, яким передбачається зобов’язання сторін (сплата коштів покупцем та переданім майна продавцем). Тобто договір про наміри, або попередній договір (договір, відповідно до якого сторони зобов’язуються укласти основний договір у майбутньому), не може містити положень про завдаток.
Розписка про отримання грошей не є повноцінним договором, тобто отримана згідно із нею сума вважається авансом і має бути повернена тому, кому виплачувалась.

М.ПУЛЬНИЙ, приватний нотаріус

Як фізичній особі-підприємцю правильно оформити найманого працівника

Відповідно до норм трудового законодавства, працівник на може бути допущений до роботи без укладання трудового договору та повідомлення органу фіскальної служби.
Оформлюючи нового працівника на роботу, підприємцю необхідно: укласти в письмовій формі трудовий договір (п.6 ч.1 ст.24 Кодексу законів про працю України; форма трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману, затверджена наказом Мінпраці від 08.06.2001 р. №260); оформити наказ про прийняття на роботу (заповніть типову форму №П-1 «Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу», затверджену наказом Державною комітету статистики України від 05.12.2008 р. №489); повідомити ДФС про прийняття працівника на роботу (постанова КМУ від 17.06.2015 р. №413). При цьому необхідно пам’ятати, що повідомлення про прийняття на роботу подається до початку роботи працівника за формою згідно з додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 р. №413.
Повідомлення подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем їх обліку як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування одним із таких способів: засобами електронною зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
Юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення; порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення; недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення; порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим – четвертим частини другої цієї статті – у розмірі мінімальної заробітної плати.

Сватівське управління ГУ ДФС у Луганській області