Довіреність на вклад

«Хочу покласти в банк на зберігання гроші. Чи можу оформити довіреність на сина, дочку або іншу особу, щоб у разі необхідності можна зняти кошти з рахунку?»
Так, звичайно, можете. Один із найпоширеніших способів оформити довіреність у банківській установі. Згідно з інструкцією Національного банку України від 12 листопада 2003 року №492 такий папір може бути засвідчений уповноваженим працівником банку, якщо довіреність складається у цій установі (у присутності власника рахунка та довірених осіб). Документ не потребує додаткового засвідчення. Розпорядитися своїми коштами можна і видавши довіреність, засвідчену нотаріусом, а у випадках, визначених законодавством України – іншими уповноваженими на це особами.
Зазначу кілька важливих моментів. По-перше, довіреність оформляти у письмовому вигляді. По-друге, довіритель, тобто та особа, від імені якої вчинятиме певні дії представник, і безпосередньо представник мають бути повністю дієздатні. По-третє, у довіреності вказується строк її дії. Частіше за все довіреність видається строком на один рік. По-четверте, згода представника на оформлення довіреності на його ім’я, а також його присутність при її оформлені не є обов’язковими. Згідно з приписами ст. 245 Цивільного кодексу України, довіреність особи, яка проживає у населеному пункті, де немає нотаріусів, може бути засвідчена уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування.
Довіреність військовослужбовця або іншої особи, яка перебуває на лікуванні у госпіталі, санаторії та іншому військово-лікувальному закладі, може посвідчити начальник цього закладу, його заступник із медичної частини, старший або черговий лікар.
Звісно, оформлену поза банком довіреність його працівники мають перевірити на її достовірність.
Варто зауважити, що Цивільний кодекс України у статті 1008 передбачає випадки припинення чинності довіреності. Це відбувається у разі відмови довірителя від договору доручення; визнання довірителя недієздатним, обмеження його цивільної дієздатності або визнання безвісти відсутнім, або смерті довірителя.

М.ПУЛЬНИЙ, приватний нотаріус

АВАНС І ЗАВДАТОК

«Ми з дружиною хотіли купити машину, дали продавцю аванс, щоб не шукав іншого покупця, але в розписці вказали, що це завдаток. Чим відрізнити аванс від завдатку і які наслідки цих правочинів? В’ячеслав Бойко».
У покупців речей або майна, що мають досить високу вартість (транспортний засіб, квартира, будинок, земельна ділянка тощо), зазвичай вимагають внесення передоплати. Надаючи продавцю частину коштів у формі завдатку або авансу, покупець часто не усвідомлює їх суть, що призводить до непорозумінь між сторонами договору.
Тож у чому різниця між авансом та завдатком?
Аванс – це визначена грошова сума (попередній платіж), яка передається покупцем продавцю та яка включається до загальної ціни товару. Тобто, покупець сплачує ціну товару декількома частинами: перша частина (аванс) сплачується до отримання ним товару, інша – після. У разі розірвання договору за домовленістю сторін або у зв’язку невиконання однією зі сторін договору своїх обов’язків сума коштів, сплачена як аванс, має бути повернена покупцю. Наприклад, якщо продавець відмовляється передати товар, покупець має право вимагати розірвання договору та повернення авансу. Отже, при розірванні договору з будь-яких причин аванс має бути повернути покупцю у повному розмірі.
Завдаток – це грошова сума, яку сплачує покупець продавцю в рахунок належних платежів, що мають бути сплачені ним за договором, з метою підтвердження зобов’язання і забезпечення його виконання. Як завдаток може також передаватися рухоме майно. Тобто сума коштів, сплачена як завдаток (так само, як і аванс), включається до загальної ціни товару.
Відмінність завдатку та авансу полягає у наслідках, які настають у разі порушення умов договору однією зі сторін (покупцем або продавцем). Так, у разі порушення умов договору покупцем завдаток залишається у продавця. Наприклад, якщо покупець відмовився сплатити товар у повному обсязі, продавець має право вимагати повернення товару, проте сума коштів, сплачена як завдаток, покупцю не повертається.
Але якщо порушення зобов’язання сталося з вини продавця, то він зобов’язаний повернути покупцю завдаток та додатково сплатити суму в розмірі завдатку. Якщо як завдаток було передано майно, продавець додатково сплачує суму у розмірі вартості такого майна. Тобто у такому разі завдаток повертається у подвійному розмірі.
Також винна у порушенні зобов’язання сторона має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку. Якщо договором не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Отже, якщо сторони хочуть, щоб передплата за договором здійснювалася у формі завдатку, необхідно дотримуватись наступних вимог законодавства: сторони мають прямо зазначити у договорі, що кошти, які сплачуються покупцем у рахунок майбутніх платежів, є завдатком: договір, який містить положення про завдаток, має обов’язково укладатись у письмовій формі, причому такі положення можуть бути включені до основного договору (договору купівлі-продажу), або сторони можуть укласти будь-який письмовий договір (договір про завдаток): між сторонами має бути укладений договір, яким передбачається зобов’язання сторін (сплата коштів покупцем та переданім майна продавцем). Тобто договір про наміри, або попередній договір (договір, відповідно до якого сторони зобов’язуються укласти основний договір у майбутньому), не може містити положень про завдаток.
Розписка про отримання грошей не є повноцінним договором, тобто отримана згідно із нею сума вважається авансом і має бути повернена тому, кому виплачувалась.

М.ПУЛЬНИЙ, приватний нотаріус

Чи варто сваритися з сусідами?

«Сусідські фруктові дерева ростуть на межі з нашою ділянкою, гілля звисає за межі їх ділянки. Як я маю поступати у стосунках із сусідами, щоб не сваритися? Наталія Лавренко».
Сварки між сусідами через зелені насадження – явище поширене. Проте, за Вашої ситуації сусідська лайка безпідставна, адже, відповідно до Земельного Кодексу України (ст. 109), дерева. які стоять на межі суміжних земельних ділянок, і плоди цих дерев належать власникам цих ділянок у рівних частинах.
Однак, у разі якщо Вам набридло сваритися, ділити урожай, а проникнення коренів і гілок із сусідньої ділянки є перепоною у використанні своєї за цільовим призначенням, Ви маєте право (ст. 105 Кодексу) відрізати корені дерев та кущів, які проникають із земельної ділянки сусідів, збирати урожай ягід та фруктів з навислих на Вашу територію гілок.
Крім цього, закон дозволяє сусідам вимагати ліквідувати дерева, які стоять на спільній межі. При цьому витрати на таку ліквідацію покладаються на сусідів у рівних частинах.
Трапляється, що один сусід хоче позбутися дерева, а другий категорично не підтримує таку ідею або відмовляється від прав на своє дерево. Тоді, згідно з ч. З ст. 109 Кодексу, сусід, який вимагає ліквідації дерева на спільній межі, повинен один нести відповідні витрати.
Проте, не всі зелені насадження можна знищувати. Наприклад, ліквідувати дерева (кущі), які слугують межовими знаками і залежно від обставин не мажуть бути замінені іншими межовими знаками, Вам не вдасться, така заборона передбачена ч. 4 ст. 109 Кодексу.
До того ж, Державні будівельні норми (ДБН) регулюють питання відстані до зелених насаджень: від межі сусідньої ділянки до осі дерев – 3 м., для сусідів – 1 м. При цьому гілки кущів та дерев не мають перетинати меж сусідніх ділянок, а якщо ні, то їх можна самостійно відрізати. Тому близько до паркану краще садити лише не високі кущі, городину, трави та квіти.

М.ПУЛЬНИЙ, приватний нотаріус