Художник Білокуракинщини відсвяткував свій ювілей

Голова Білокуракинської райдержадміністрації Сергій Іванюченко, голова Білокуракинської ОТГ Сергій Сірик та начальник відділу освіти Білокуракинської селищної ради Любов Зубкова завітали до Нещеретівської ЗОШ аби привітати художника-аматора Білокуракинщини Володимира Дубового, який працює в школі вчителем географії. Радо почесних гостей на порозі навчального закладу зустрічала директор Нещеретівської ЗОШ Тетяна Чумак.
На урочистій лінійці були присутні всі учні школи, вони оплесками вітали іменинника та вигукували: «З Днем народження!» Почесні гості привітали Володимира Миколайовича з ювілейним Днем народження та вручили подяку від райдержадміністрації та Білокуракинської громади за сумлінну працю, високий професіоналізм, вагомий особистий внесок у розвиток культури і популяризацію народного мистецтва, активну участь у культурно-мистецьких заходах району.
Володимир Дубовий народився в с. Парна Красноярського краю 19 жовтня 1968 року. У 3 роки разом із сім’єю переїхав до с. Нещеретове Білокуракинського району. Після закінчення місцевої школи вступив до училища, де отримав диплом за спеціальністю «Декоратор-оформлювач», пішов здобувати цю професію, бо з самого дитинства дуже полюбляв малювати і виходило це у нього з раннього віку досить майстерно. Потім по закінченню Луганського педагогічного університету почав працювати в Нещеретівській ЗОШ вчителем географії. Має чудову дружину Ольгу, доньку та онуку. Слід зазначити, що педагогічний стаж у Володимира Миколайовича вже більше 25 років. Вчителювання головний герой вміло поєднує зі своїм хобі. Він пише картини на різноманітну тематику: натюрморти, портрети, пейзажі, фантастичні образи, картини за мотивами казок та ін. Мова живопису – це все-таки мова індивідуального висловлювання, там енергетика передається рухом пензля, і доробки Володимира дійсно бурхливо впливають на глядача. З білого полотна він творить велике мистецтво, його роботи пробуджують потяг до прекрасного, спонукають замислитися над суттю буття.
Образотворче мистецтво є однією з найдовершених форм діяльності, оскільки в художній палітрі кристалізується внутрішній світ людини, бринять кольори глибоких почуттів. Вишуканий живопис, віртуозна графіка, майстерна пластика є невід’ємною частиною національної культури, джерелом духовного розвитку і задоволення естетичних потреб українського суспільства. Доробок цього художника засвідчує могутній потенціал нашого краю.
Тож з нагоди ювілейного Дня народження прийміть, Володимиру Миколайовичу, щиру вдячність за вірне служіння мистецтву, невтомний творчий пошук і талант, за те, що піднімаєте гідність і збагачуєте традиції Білокуракинщини. Щиросердно бажаємо вам, шановний майстре пензля, невичерпної наснаги, нових цікавих ідей, щастя, здоров’я і добра.

За матеріалами «Життя Білокуракинщини»

Привітали вчителя з ювілеєм

Шанують працьовитих людей у Білокуракинській громаді. Бо такі люди – слава та гордість, славна історія держави. Тож нещодавно голова Білокуракинської ОТГ Сергій Сірик та провідний спеціаліст з соціальної роботи Ніна Ворочек привітали чудову жінку, педагога від Бога Лідію Трохимівну Заїку з ювілейним Днем народження. Вони вручили їй символічний подарунок та подяку за високий професіоналізм, за натхненну працю, вагомий внесок у розвиток української мови, мудрість і вірність обраній професії. Привітали з поважною датою, побажали міцного здоров’я, довголіття, життєвих сил, радості, бадьорого духу, любові й поваги від рідних та близьких.
Лідія Заїка народилася 24 вересня 1938 року в селі Шапарівка, закінчила місцеву 7-річну школу. У 1957 році вступила до Старобільського педучилища, бо з самого дитинства мріяла стати педагогом. Більше 40 років свого життя вона присвятила професії вчителя української мови та літератури в Білокуракинській ЗОШ №1. У 1957 році вийшла заміж, має 3 діточок, 4 онуків та 5 правнуків, які проживають у різних куточках нашої країни.
Лідія Трохимівна – вчитель від Бога, яка своєю відданою працею освятила життєвий шлях тисячам своїх учнів. Її внесок у виховання та становлення випускників і школярів Білокуракинської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 дійсно великий. Усе своє життя вона докладала багато зусиль для пробудження зацікавленості дітей до навчання, у зростанні у них духовності, мудрості, виваженості у досягненні мрій і сподівань.
Тож нехай в усьому прихильною до Вас, Лідіє Трохимівно, буде доля, здійснюються усі світлі мрії, добрі бажання та задуми. Хай завжди буде з Вами віра та впевненість у кращий завтрашній день.

Справжній вчитель – це від Бога!

Учитель… Це не просто слово – це життя, це дитячі долі, це майбутнє нації, це, нарешті, майбутнє цілої держави. Як людина починається з дитинства, так особистість починається з учителя! Бо це не зовсім професія, це скоріше покликання, призначення «сіяти розумне, добре, вічне».
На думку відомого педагога Василя Сухомлинського, «працю вчителя ні з чим не можна ні порівняти, ні зіставити. Ткач уже через годину бачить плоди своїх турбот. Сталевар через кілька годин радіє з вогненного потоку металу – це вершина його мрії; орач, сіяч, хлібороб через кілька місяців милується колосками і жменею зерна, вирощеного на полі. А вчителеві треба працювати роки і роки, щоб побачити предмет свого творіння; буває минають десятиріччя, і ледве-ледве починає позначатися те, що ти замислив; нікого так часто не відвідує почуття незадоволення, як учителя; ні в якому ділі помилки і невдачі не приведуть до таких тяжких наслідків, як в учительському. Учитель зобов’язаний перед суспільством, перед твоїми батьками працювати тільки добре; кожна крихта твоєї людської краси – це його безсонні ночі, сивина, неповоротні хвилини його особистого щастя – так, учителеві часто буває ніколи подумати про себе, бо він змушений думати про інших, і це для нього не самопожертва, не покірливе підкорення далі, а справжнє щастя особистого життя».
У перші вихідні жовтня вся українська спільнота відзначає велике професійне свято – День працівника освіти, День Учителя. У цей день кожен, якого б віку і суспільного становища не досяг, неодмінно з теплотою і любов’ю згадує свого вчителя, вихователя, рідну школу.
Дорогі наші освітяни, ви з високою відповідальністю служите найшляхетнішій справі і гідні самої щирої вдячності за терпіння, мудрість і вірність обраній професії. Ваші серця завжди наповнені співчуттям і добротою, які щедро розділяєте з дітьми. Велике щастя мати доброго вчителя, який навчає бути Людиною, велике щастя мати мудрого вчителя, який уміло передає свої знання та вміння, адже він є справжнім компасом у житті для підростаючого покоління. Саме ви є джерелом сили для підкорення нових висот, відкриваєте фіранку у минуле, даєте можливість зрозуміти сьогодення, разом з вами діти намагаються зробити його кращим, прокладаєте місток у майбутнє.
У переддень професійного свята особливо теплі слова подяки хочемо передати ветеранам педагогічної праці. Саме ви тримали в руках ті життєдайні зернята, які проросли добром, щедрістю, безкорисливістю, вмінням бути потрібним іншим. Ви – наша надія і сподівання у безнадійних ситуаціях, наш притулок і захист. Бажаємо вам міцного здоров’я на довгі літа, хай не полишають вас своєю увагою та піклуванням близькі вам люди, кожен день хай буде сповнений добра, щедрості, надії і віри.
А.Дістервег, відомий німецький філософ і педагог, зауважував, що «учитель свідомо повинен йти в ногу з сучасністю, пройматися і надихатися силами, що пробудилися в ній». Не всі, на жаль, розуміють, що сьогодні вчити дітей традиційно уже не можна. Сучасні діти вимагають від нас сучасних методів і форм, тому ми, учителі, повинні відповідати часу і змінюватися разом з ним. Ми будуємо Нову українську школу і тому найважче тим учителям, які працюють в перших класах, бо вони – першопрохідці. В їхніх руках майбутнє нашої нової України. Наснаги вам, наші дорогі новатори, творчого злету, розуміння і підтримки батьків.

Відділ освіти Білокуракинської райдержадміністрації