Художник Білокуракинщини відсвяткував свій ювілей

Голова Білокуракинської райдержадміністрації Сергій Іванюченко, голова Білокуракинської ОТГ Сергій Сірик та начальник відділу освіти Білокуракинської селищної ради Любов Зубкова завітали до Нещеретівської ЗОШ аби привітати художника-аматора Білокуракинщини Володимира Дубового, який працює в школі вчителем географії. Радо почесних гостей на порозі навчального закладу зустрічала директор Нещеретівської ЗОШ Тетяна Чумак.
На урочистій лінійці були присутні всі учні школи, вони оплесками вітали іменинника та вигукували: «З Днем народження!» Почесні гості привітали Володимира Миколайовича з ювілейним Днем народження та вручили подяку від райдержадміністрації та Білокуракинської громади за сумлінну працю, високий професіоналізм, вагомий особистий внесок у розвиток культури і популяризацію народного мистецтва, активну участь у культурно-мистецьких заходах району.
Володимир Дубовий народився в с. Парна Красноярського краю 19 жовтня 1968 року. У 3 роки разом із сім’єю переїхав до с. Нещеретове Білокуракинського району. Після закінчення місцевої школи вступив до училища, де отримав диплом за спеціальністю «Декоратор-оформлювач», пішов здобувати цю професію, бо з самого дитинства дуже полюбляв малювати і виходило це у нього з раннього віку досить майстерно. Потім по закінченню Луганського педагогічного університету почав працювати в Нещеретівській ЗОШ вчителем географії. Має чудову дружину Ольгу, доньку та онуку. Слід зазначити, що педагогічний стаж у Володимира Миколайовича вже більше 25 років. Вчителювання головний герой вміло поєднує зі своїм хобі. Він пише картини на різноманітну тематику: натюрморти, портрети, пейзажі, фантастичні образи, картини за мотивами казок та ін. Мова живопису – це все-таки мова індивідуального висловлювання, там енергетика передається рухом пензля, і доробки Володимира дійсно бурхливо впливають на глядача. З білого полотна він творить велике мистецтво, його роботи пробуджують потяг до прекрасного, спонукають замислитися над суттю буття.
Образотворче мистецтво є однією з найдовершених форм діяльності, оскільки в художній палітрі кристалізується внутрішній світ людини, бринять кольори глибоких почуттів. Вишуканий живопис, віртуозна графіка, майстерна пластика є невід’ємною частиною національної культури, джерелом духовного розвитку і задоволення естетичних потреб українського суспільства. Доробок цього художника засвідчує могутній потенціал нашого краю.
Тож з нагоди ювілейного Дня народження прийміть, Володимиру Миколайовичу, щиру вдячність за вірне служіння мистецтву, невтомний творчий пошук і талант, за те, що піднімаєте гідність і збагачуєте традиції Білокуракинщини. Щиросердно бажаємо вам, шановний майстре пензля, невичерпної наснаги, нових цікавих ідей, щастя, здоров’я і добра.

За матеріалами «Життя Білокуракинщини»

Моє рідне село

Я вдячна своїм батькам і своїй долі, що я народилася і виросла в великій, дружній, прекрасній родині в маленькій хатині біля річки Білої, мальовничому, чудовому селі Шапарівка з чуйними, доброзичливими, трудолюбивими односельцями.
Доля змусила мене поїхати з села за чоловіком. І ось прийшло мені запрошення до школи на ювілей – 50 років. А нашому класу, який мріяв, спостерігав за будівництвом нової школи, довелося лише один рік навчатися в ній. 8-й клас ми закінчували в новій, світлій, великій школі. Коли я одержала запрошення на свято, сказала дітям: «Це якась помилка, невже так багато пройшло років?» І ось я заходжу до школи, гостинно, з посмішкою, зустрічали всіх гостей вчителі, діти. Сльози самі бігли з очей, я не змогла відповісти, якого року я випускниця. Подарували мені дзвіночок «Випуск 1968 року», я буду його зберігати з великою повагою, вдячністю, на згадку про шкільні роки. Проходила по школі: класи світлі, чисті, багато кімнатних квітів, є комп’ютерний клас, велика їдальня. В фойє школи виставка на різні теми дитячих малюнків. Розмовляла з дітьми, які мене охоче водили з класу в клас, відповідали на всі мої запитання, з повагою говорили про директора школи Наталію Анатоліївну, вчителів. А коли зайшла до святкової зали, вона була переповнена. Огорнуло тепле відчуття до своїх земляків, промайнуло в голові дитинство. Зустрілася зі своїми однокласниками теплим привітанням, обіймами. На жаль, були не всі, багатьох вже немає в живих, але це життя…
Пригадали свою першу вчительку, таку рідну, близьку, яка нас навчила читати, писати, малювати – Комісаренко Дору Трохимівну, Поліну Федорівну, Марію Степанівну, це вчителі молодших класів, яких вже немає, свого класного керівника Клавдію Іванівну, яка тільки починала свій педагогічний шлях, навчала мас німецької мови, часто з нами вела розмову про життя, наші мрії, відповідала на наші запитання. Лідію Михайлівну, яка викладала геометрію, фізику, алгебру, дуже старанна, з великим умінням передавала знання дітям. На жаль, з ними нам не довелося зустрітися.
На святі особливу увагу приділили нашому класу, тому що ми перші ластівки школи. Надали нам слово. Я прочитала вірш «Мамина хустка», подарувала на згадку картину, а щоб в школі всього було вдосталь – скатертину. Свято пройшло весело, в дружній атмосфері. Діти співали, танцювали, ставили невеличкі пригоди-сценки за участю вчителів. Малеча розповідала чудові вірші.
Від усієї душі і від своїх однокласників ми вдячні всьому педагогічному колективу і всім працівникам школи, учням за запрошення, за тепле, гостинне привітання, за чудове свято. Низький уклін всім вчителям всієї планети за недоспані ночі, за те, що ви не шкодуєте свого здоров’я, вкладаєте душу, тепло і передаєте свої знання підростаючому поколінню. Дітям бажаю наснаги, жаги до знань, миру всім нам.

Віра АКИМЕНКО-КРИЗЬКА, м.Старобільськ

Літні сільські спортивні ігри – 2018, смт Мілове, Луганська оласть

У Міловому відбулись XVIII літні сільські спортивні ігри серед збірних команд районів «Луганщина-2018», в яких взяла участь делегація спортсменів з Білокуракинщини на чолі з головою райдержадміністрації Сергієм Іванюченком та заступником голови Білокуракинської громади Дмитром Шутем. Змагання відбулися на стадіоні «Будівельник».
Понад 500 спортсменів з’їхалися з 12 районів області. До кожної команди увійшли 40-45 представників, які змагались із різних видів спорту.
Після урочистого параду команд та підняття Державного Прапору України учасників змагань привітав заступник голови облдержадміністрації Геннадій Іваненко.
Перш за все, він передав вітання усім спортсменам від голови Луганської обласної
державної адміністрації – керівника обласної військово-цивільної адміністрації Юрія Гарбуза.
У свою чергу, начальник управління молоді та спорту облдержадміністрації Антон Волохов зазначив, що, незважаючи на всі складнощі, в області вдалось зберегти славні спортивні традиції. 

Слід зазначити, що грамотами Луганської облдержадміністрації за особистий внесок у розвиток фізичної культури та спорту області, створення її позитивного іміджу на всеукраїнському і міжнародному рівнях, високий професіоналізм та сумлінну працю було нагороджено: тренера-викладача з гирьового спорту Білокуракинської ДЮСШ Олексія Гринька, головного спеціаліста з питань молоді та спорту Білокуракинської райдержадміністрації Миколу Пономаренка та вчителя фізичної культури Олександропільської ЗОШ Білокуракинської ОТГ Дмитра Іванова.
Також присутніх привітав голова громадської організації «Луганська територіальна організація всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» Анатолій Бєлік.
По завершенню урочистого відкриття розпочались самі змагання. Спортсмени демонстрували свої вміння у 10 видах спорту: гирьовий та армспорт, шахи, шашки, міні-футбол, волейбол (жінки та чоловіки), легка атлетика, настільний теніс, перетягування канату.
За результатами змагань перемогу виборола команда Старобільського району. Друге місце посіли представники Новопсковського, трете – з Біловодського району.
На Всеукраїнських змаганнях Луганщину представлятиме команда селища того району, який став переможцем обласного етапу.

 

 

У рідній стороні, у рідного села візьмемо сили, щастя і добра

Село – це криниця нашого родоводу, наш дім, наше коріння і доля. Тут живе наше дитинство, це частина нашого серця. Як приємно прокидатися вранці під спів солов’я, спостерігати перед дощем, як ластівки літають низько над землею, коли у травні хрущі над вишнями гудуть та в тихім надвечір’ї їжаки навідуються під хатину, щоб поласувати молоком. Можна ще багато приємного говорити про село, але на часі його святкування.
Мешканці села Шапарівка, що входить до Білокуракинської ОТГ, відзначили День села. Люди з’їхались сюди не лише місцеві, а й з сусідніх населених пунктів. Народні співи, танці, конкурси та дискотека, розваг на святкуванні не бракувало. Вкотре підтвердилася істина, що кожна людина – це не відірваний від дерева листок, а продовження певного роду, дитя краю, який має свою культуру та історію. Взагалі наша земля овіяна духом свободи, окроплена кров’ю наших пращурів, рясно полита солоним потом хліборобів, прекрасна будь-якої пори року своєю особливою, лише їй притаманною красою.
Глядацький зал був влаштований в місцевому сільському клубі. Щиро
привітали із святом присутніх почесні гості: голова Білокуракинської ОТГ Сергій Сірик, староста села Шапарівка Володимир Лавренко, директор СТОВ «Прогрес» Станіслав Стешенко, начальник організаційного відділу Білокуракинської селищної ради Тетяна Рогозян, настоятель Свято-Пантелеймонівського храму отець Георгій та почесний житель села Шапарівка Іван В’ялий. Вони щиро побажали усім миру, міцного здоров’я, родинного щастя, селу – процвітання, стабільності та розвитку.
Ведучі та почесні гості свята від усього серця вітали теплими словами односельчан. Згадали старожилів, багатодітну сім’ю, наймолодшого жителя, іменинників та інших жителів громади. Під час урочистої частини їм було вручено святкові подарунки.
Пісні, вірші, гумор – аматори сцени викладалися на повну, даруючи односельчанам піднесений настрій. Не шкодуючи долонь, глядачі аплодували місцевим аматорам сцени та ВІА «Берег Душі». Дітей приваблював батут, який привезли із Білокуракиного. Біля нього шикувалися величезні черги, адже діти полюбляють цю чудову розвагу.
Слід відзначити спонсорів, які надали неабияку допомогу в організації святкування: голова Білокуракинської ОТГ Сергій Сірик, директор СТОВ «Прогрес» Станіслав Стешенко, Сергій Беденко, Олексій Беденко, Володимир Лавренко, Олексій Лавренко, Іван В’ялий та Володимир Марченко. Отож залишається побажати Білокуракинській громаді й надалі такої згуртованості, яку вони проявляють.